Висока важливість
23 вер. 2026 р.
Профілювати циркулюючі ангіогенні та запальні біомаркери у пацієнтів з первинною геморагічною телеангіектазією (ПГТ), які проходять лікування бевацизумабом, та оцінити їх зв'язок з клінічною вираженістю та відповіддю на терапію.
Дослідження, що носить експериментальний, спостережливий та перспективний характер, з участю дев'яти пацієнтів з ПГТ, які проходять лікування бевацизумабом, зі спостереженням контрольної групи. Зразки крові були відібрані до та під час лікування для аналізу 22 біомаркерів.
Рівні VEGF-A суттєво зросли під час лікування бевацизумабом, що свідчить про те, що він не може слугувати біомаркером для моніторингу. Рівні PDGF та TSP1 були підвищені у пацієнтів, які відповіли на лікування, тоді як були помічені розбіжності у рівнях біомаркерів між пацієнтами з ПГТ та контролем, з зазначенням, що певні біомаркери знижені, а інші, такі як IL-6, підвищені. Кілька біомаркерів позитивно корелювали з важкістю анемії (рівні гемоглобіну).
Дослідження мало малий розмір вибірки (лише дев'ять пацієнтів), і результати потребують валідації в більших групах для встановлення надійності. Використання лише вибраних біомаркерів може обмежити всебічну оцінку.
Визначення надійних біомаркерів може покращити стратегії моніторингу для антиангіогенних терапій, таких як бевацизумаб, у випадку ПГТ, що є критично важливим для поліпшення управління пацієнтами та результатів лікування.
Показано англійською
BACKGROUND: Hereditary hemorrhagic telangiectasia (HHT) is an inherited vascular disorder affecting BMP9-ALK1-endoglin signaling, leading to vascular malformations. HHT is marked by recurrent bleeding (mostly epistaxis and gastrointestinal) that can result in severe anemia. Thus, there is a need for circulating biomarkers to quantify clinical severity, monitor response to anti-angiogenic therapies such as bevacizumab and to support diagnosis. MATERIALS AND METHODS: This is an exploratory, observational, prospective study conducted in an HHT referral Unit. We profiled 22 circulating angiogenic and inflammatory biomarkers in nine bevacizumab-treated HHT patients, 1:1 matched with HHT controls and healthy controls. HHT patients with indication for bevacizumab treatment underwent blood sampling before and during treatment. The main objective is to describe the evolution of these biomarkers during bevacizumab treatment. Secondary objectives were to identify (i) biomarkers associated with HHT diagnosis, and (ii) biomarkers that scale with anemia severity using hemoglobin (Hb). RESULTS: Circulating VEGF-A increased markedly during bevacizumab treatment, precluding its use as a monitoring biomarker. PDGF, TSP1, sVEGFR1, FGF2, VEGFc, and PLGF significantly change from baseline in responders, with PDGF and TSP1 showing significantly higher end-of-treatment levels compared to non-responders. Comparing HHT patients to non-HHT controls at baseline, BMP9, sENG, sVEGFR1, sVEGFR2, VEGFc, TSP1, TSP2, and PDGF levels were significantly downregulated, whereas IL-6 was increased. Finally, VEGFc, sVEGFR1, and TSP1 positively correlated with Hb levels. CONCLUSIONS: These data identify candidate circulating biomarkers for monitoring bevacizumab response and quantifying HHT disease burden. Further studies are needed to validate these findings.