Висока важливість
2 жовт. 2026 р.
Визначення оптимальної стратегії управління нерозривними артеріовенозними мальформаціями головного мозку має вирішальне значення, оскільки це може безпосередньо вплинути на результати лікування пацієнтів та допомогти практикуючим лікарям у створенні індивідуальних планів лікування.
Оцінити порівняльну ефективність різних стратегій управління нерозривними артеріовенозними мальформаціями (AVM) головного мозку для підтримки клінічного прийняття рішень.
Мікрохірургія продемонструвала найвищі показники облітерації (99% для Spetzler-Martin I-II; 86% для SM-III) та найнижчий ризик геморагій (річні показники 0,6% для SM I-II; 1,3% для SM-III). Функціональні результати були кращими при мікрохірургії (8% інвалідності проти 11% для консервативного лікування). SRS мав помірні показники облітерації (76% для SM I-II; 47% для SM III-IV) та вищий ризик геморагій у латентний період (1,1-2,1% на рік), при цьому показники інвалідності були подібними до консервативного лікування (13%). Смертність була низькою для всіх методів лікування, коливаючись від 1% до 2%.
Цей систематичний огляд і метааналіз включав 16 досліджень за участю 6,124 пацієнтів, в яких порівнювали консервативне лікування, мікрохірургію, стереотаксичну радіохірургію (SRS), емболізацію та гібридну терапію. Основні результати вимірювались за ризиком геморагій та показниками облітерації, тоді як вторинними результатами були функціональний стан, нові епілептичні напади та смертність.
Включені дослідження відрізнялися за методологією, і можуть бути вроджені упередження в звітуванні про результати. Аналіз може не охоплювати всі релевантні підгрупи пацієнтів або нові методи лікування.
Для вашого лікаря:
PMID: 42826096
DOI: 10.1080/01616412.2026.2741676
Показано англійською
BACKGROUND: The optimal management of unruptured brain arteriovenous malformations (AVMs) remains controversial, with conflicting evidence regarding conservative versus interventional approaches, particularly following the ARUBA trial. This meta-analysis aims to provide comprehensive, grade-individualized outcomes across treatment modalities to guide clinical decision-making. METHODS: We conducted a PRISMA-compliant meta-analysis of 16 studies (n = 6,124 patients) comparing conservative management, microsurgery, stereotactic radiosurgery (SRS), embolization, and hybrid therapy. Primary outcomes were hemorrhage risk and obliteration rates; secondary outcomes included functional status (mRS ≥2), new-onset seizures, and mortality. . RESULTS: Microsurgery achieved the highest obliteration rates (99% for Spetzler-Martin [SM] I-II, 86% for SM-III) and lowest hemorrhage risk (0.6%/yr for SM I-II, 1.3%/yr for SM-III), with superior functional outcomes (8% disability [95% CI 5-11%] vs. 11% for conservative management; p = 0.04). SRS showed moderate efficacy (76% obliteration for SM I-II, 47% for SM III-IV) with higher latency-period hemorrhage risk (1.1-2.1%/yr) and disability rates comparable to conservative management (13% [95% CI 10-16%]; p = 0.18). New-onset seizures occurred in 9.1% of microsurgery and 4.9% of SRS cases. Mortality was low across treatments (1-2%), with conservative management at 1.1% and SRS at 1.6%. Conservative management had a 1.9-2.6%/yr hemorrhage risk without procedural morbidity. . CONCLUSIONS: Among the available published evidence, microsurgery was associated with the most favourable pooled outcomes for operable SM I-II AVMs, including high obliteration rates, lower haemorrhage rates, and favourable functional outcomes, despite a higher seizure risk. SRS remains an important treatment option for inoperable lesions, while conservative management appears reasonable for high-grade AVMs in the absence of high-risk features.